Лилу45 - Оголене тіло сухе вино

оголене тіло, сухе вино

знаєш, здається мені все одно

я собі пісню пустила у вени

відлуння якої чути в пустелі

присмак поразок лише розширює горизонт

тільки час, тільки він, має якийсь резон

змиритись ніколи не значило здатись

я навчилась себе не боятись

іронія в тому, що світло несе у собі не менше печалі

залишитись невинним можливо,

ми так часто себе втрачали, загубивши глибинність буття.

як би сильно мене не просили, я б ніколи не дарувала життя.


публічна самотність подібна до божевілля

свідомий авіа режим

суцільне свавілля

36 гральних карт

36 драматургічних сюжетів

всі ми проживаємо їх, воскресаючи мертвих поетів

все що буде - вже сталось

людство, як завжди, цим не скористалось

пелена на очах замилює вічність

немає нічого нового, світ зберігає циклічність

люди народжуються і помирають,

за межею - не знаю, напевно, нудно буває

але смерть для померлих, немає ніякого сенсу,

лише для живих - новий камінь під серцем.

на худий кінець - ми усі егоїсти,

які переконують один одного в тому що вони альтруїсти,

інколи переконують навіть себе,

ікони лише спостерігають, як світла душа гниє.

моя напевно в очах людства згнила,

пишу про Апокаліпсис, нового життя не дала,

не умістила свою свободу у заповіт,

побачила, але не обіграла світ