Арсен Мірзоян - 100500

Друже, скажи мені,
Скільки разів ти чув:
Все буде добре?..
А втім я вже і сам забув...
Скільки живу, весь час
Вкотре холоне кров,
100500 тисяч раз
Все буде добре - я чую знов.

Я змінював розмір взуття
Під гімни компартій,
Я вірив і бабці своїй обіцяв,
І малював щось на парті,
А на малюнку палаючий танк,
Німецькі шоломи і кров...
У кожного з них були діти і матір,
І перша шкільна любов!..

Друже, скажи мені,
Скільки разів ти чув:
Всі люди - браття?..
А втім я вже і сам забув...
Скільки живу, весь час
Вкотре холоне кров,
100500 тисяч раз
Всі люди - браття! - я чую знов...

Я змінював думку про світ,
Як купони - на гривні,
Я вірив, бо матір одна не тягнула,
Майже за крок до злиднів,
А в гаманці була тільки десятка,
Її щипач знайшов,
У нього мабуть є діти і матір,
І перша шкільна любов!..

Друже, скажи мені,
Що є з цим світом весь час?
Однакова ніби освіта
У кожного з нас...
Ми всі у любові зростали,
Всі були дітьми.
Як сталось, що зараз
Не кожного кличуть людьми...